Співбесіди й тестування за, уже куплений модний барвистий ранець, а разом з ним - піни, олівці, зошити та інші шкільні атрибути. Але думки про прийдешні життєві зміни валять батьків у паніку. Як провести останні місяці перед школою: улаштувати «мозковий штурм» по новеньких підручниках або напоследок дати дитині «відірватися», дозволивши йому цілими днями дивитися мультики й лягати за північ?


Бути в грі

В одній приватній школі для майбутніх першокласників улаштували гру-експеримент. Психологи дали дітям завдання, яке можна було виконати, тільки домовившись один з одним. З'ясувалося, що для семиліток це досить складне завдання. Одні не знали, як взаємодіяти один з одним, інші завзято прагнули до мети, але шляхом суперництва, а не співробітництва. Тим часом, майбутнім школярам важливо вміти встановлювати «ділові контакти». Тим, хто не навчився цьому, буде важко. Часто ця проблема виникає в тих хлопців, які до школи не ходили в дитячий садок і мало спілкувалися з однолітками.

Такі діти звичайно досить добре підготовлені до школи інтелектуально й люблять це підкреслювати: «А ти знаєш, що таке фотосинтез?» У більшості випадків однолітки таких подробиць біології не знають, із чого «зірка» робить висновок: мені з ними нецікаво. Його основна мотивація - не власна потреба, а викликана дорослими думка про його винятковість. Однак, коли такий вундеркінд, що не опанував елементарними навичками спілкування й співробітництва, приходить у школу, починаються серйозні проблеми. Намагаючись потрясти навколишньою глибиною своїх пізнань, він нерідко заважає вчителеві вести урок, перебиває, вставляє зауваження (далеко не завжди підходящі за змістом). Інші діти при цьому грати з ним на переменках не бажають. Результат парадоксальний, але насправді закономірний - дитина втрачає інтерес до навчання й починає помітно відставати.

Щоб перевірити, наскільки легко ваше чадо зможе влитися в дитячий колектив, зверніть увагу на його ігри:
• чи Легко дитина встановлює контакти?
• чи Вважається з іншими учасниками гри як з партнерами?
• чи Вміє грати за правилами (дотримує черговості ходів, спокійно чекає своєї черги й т.д.)?

Якщо майбутній першокласник вимагає всі іграшки собі, неодмінно хоче бути «головним», не вміє гідно програвати (біжить скаржитися, упадає в лють, істерику), не визнає правил - у наявності серйозні проблеми з умінням спілкуватися. Що робити?

Постарайтеся частіше влаштовувати гри за правилами. Якщо немає можливості залучити дитячу компанію, грайте з малям самі, але тільки не в «поддавки»: оптимальний варіант для дитини - вигравати в 60-70 % випадків, щоб його самооцінка залишилася досить високої, але в той же час він зміг би відчути себе й «по іншу сторону перемоги». Для того, щоб потренировать заодно пам'ять, уважність, логічне мислення, підійдуть гри в доміно, шашки, «Мемори» (набір парних карток) та ін.


Маша-растеряша

Важливо, щоб ваше маля звикло до самостійних дій. Юний геній, якому бабуся зав'язує черевики, у школі буде почувати себе набагато менш комфортно, чим звичайна дитина, що звикла витирати у своїй кімнаті пил або доглядати за квітами. Не сподівайтеся, що школа навчить вашого нащадка самостійності. Привчати маляти до елементарних побутових навичок - завдання батьків.

Далеко не всякий учитель буде стежити за тим, щоб сорочка у вашого чаду була заправлена, а фізкультурна форма лежала на потрібнім місці. Маленьким розтелепам і неумейкам у школі дуже складно. Нерідко вони викликають роздратування в педагогів і глузування в однокласників.


Що робити?

Визначите для дитини постійні домашні доручення. Вони повинні бути нескладними й бажано щоденними. Дитина поступово звикне до регулярного виконання певної роботи, а це психологічна основа для нормального навчання.

«Дитині буває важко самому виконувати доручення через те, що він ще не запам'ятав послідовності дій, - уважає психолог Марина Панфілова, к. п. н., завідувачка дитячим відділенням центра «Катарсис». - Відмінний вихід у цій ситуації - малювати план у картинках. Нехай вони будуть умовна й схематичними - головне, щоб дитина їх розумів: спочатку йому потрібно встати, потім умитися, одягтися, прибрати свою постіль, поснідати, полити квіти або погуляти із собакою й т.д. Потім подібний план можна становити для виконання уроків або занять музикою». Маля заздалегідь бачить всю послідовність дій і самостійно звіряються із планом.

Наступний етап - навчити дитини діяти по словесній інструкції. Наприклад, коли ви на дачі просите маленького помічника полити квіти, нехай ваша інструкція буде гранично чіткої й послідовною. Можна навіть пограти в «робота», що розуміє лише ясні команди:

1. Устань.
2. Пройди п'ять кроків уперед і візьми лійку.
3. Повернися праворуч і пройди ще 10 кроків уперед.
4. Набери в лійку води.
5. Повернися ліворуч і пройди 3 кроки вперед.
6. Полів троянду.

Найчастіше діти неправильно виконують завдання тільки тому, що не зрозуміли або встигли забути їхні умови. Літо - відмінна можливість потренироваться у виконанні найпростіших завдань.


Домашні «інопланетяни»

Якщо все літо ви будете лише «натаскувати» дитину до школи, то до вересня колись цікаві підручники будуть викликати в першокласника стійке почуття ненависті. Досвідчені педагоги говорять, що перед школою набагато важливіше не вчити дитини читати, а розвивати його мова, не вчити писати, а розвивати його дрібну моторику, координацію рухів (цьому сприяє ліплення, малювання, вишивання, конструювання із дрібних деталей). Проблема загального розвитку коштує зараз досить гостро.