| Де моє ввічливе маля, або Як виховати ввічливої дитини? |
|
Всі батьки мріють про те, щоб їхня дитина росла розумним, добрим і вихованим. (Багатство й забезпеченість підростаючого чаду теж харчують батьківські мрії, але, як показує практика, статок - аж ніяк не єдине побажання батьків до майбутнього їхнього маляти). Отже, добре, усмішливе, увічливе маля - мрія кожної мами. А що ж діти? Ці милі крихти немов на зло маминим побажанням ростуть примхливими, жадібними, забіякуватими й неслухняними. “Що ж робити? - дивується розстроєна мати. - Учу його тільки гарному, а результат...” Тому що ж навчити дитини основним правилам поведінки, пояснити йому, як поводитися в гостях, у школі й будинку, на вулиці й у театрі, а також мирно дозволяти суперечки й поважати старших. Як навчити його так, що б він не з-під ціпка, а із задоволенням здоровався з дорослими, говорив спасибі після обіду й мил руки перед їжею? Ну чому він такий? перед тим, як рішуче узятися за виховання маляти, варто спочатку розібратися, чому ваша улюблена дівчинка так нісенітно поводиться на людях? Із чого раптом миле маля починає вередувати в гостях? На жаль, але з гіркотою доводиться усвідомлювати, що подібні "приклади" поводження діти найчастіше бачать навколо себе. Загальновідомо, маля багато в чому є яскравим відбиттям своїх батьків. Не знаючи іншого, він з раннього років неусвідомлено копіює маму й тата, адже вони для нього еталон поводження. Дитини часто порівнюють із білим, чистим, ще не пописаним аркушем паперу. Маленька людина як би "записує" у свою пам'ять усе, що чує й бачить навколо. Основне джерело інформації для маляти - навколишнє середовище, у якій він народився, і люди, з якими він спілкується. Що робити? (1) первий, найпростіший і надійний спосіб виховання - це, безсумнівно, власний приклад. Скільки б ви не карали маля й не підвищували голос, подібні міри не зроблять ніякого впливу, якщо слова дорослих не будуть збігатися з їхніми вчинками. От чому завдання батьків - у першу чергу самим стати гідним прикладом. Подумайте, чому ваша дитина навідріз відмовляється пристойно поводитися в гостях у ваших знайомих. Може бути, ви дозволили собі, збираючись у гості, нечемну репліку або саркастичне зауваження із приводу господарки або хазяїна будинку. Ну, що-небудь типу “Зараз він знову заведе ці тужливі розмови” або “Ха-ха. Вона, як завжди, на дієті”. Самі того не зауважуючи, ви настроїли маля на нудний вечір, і вже ніщо не зможе переконати його в цьому. Прохання мами або тата "поводитися добре" викликає в карапуза повне здивування, адже тітка й дядько, до яких вони прийшли, такі “погані”. І от він починає вередувати, не здоровається й огризається на кожне ваше слово Звідки це узялося? конечно, батьки - не єдине оточення для підростаючого маляти, а виходить, і не єдиний приклад. Інакше все було б занадто просто. Незабутні школа, двір, вулиця й друзі-товариші роблять на дитину часом вплив більше, ніж мама й тато. Які ж міри варто почати, щоб не дивуватися в майбутньому: “Ну чому він говорить ці погані слова, адже ми його цьому не вчили?” Що робити? (2) виход один - контролювати ситуацію. Проводите з дитиною більше часу. Не випустіть із уваги: що цікаво, до чого, а головне, до кого тягнеться підростаючий спадкоємець. Прості здавалося б речі: знати, хто його друзі й подружки, записати в секцію, відвести на урок музики, організувати сімейне дозвілля. Саме ці нескладні кроки допоможуть створити з дитиною дружні відносини й проконтролювати його. Головне, щоб на це вистачило вашого часу й бажання. Учимося всією родиною стоит чи тлумачити з дитиною про необхідність використання столових приладів за столом, якщо тато наминає картоплю ложкою прямо зі сковороди, а мама перехоплює на ходу. Ви разолились, тому що маля знову не сказало після обіду спасибі? А ви щораз повторюєте це “чарівне слово”, встаючи через стіл? А на “спасибі” маля ви не забуваєте відповісти ”будь ласка”? Що робити? (3) бить увічливими можна почати вчитися всією родиною. Улаштуйте день увічливості: вимовляєте навперебій цілий день люб'язні слова й виконуйте прохання один одного. Помнете: ігрові заняття й бесіди в ненав'язливій дружній формі допоможуть навчити дитини всьому. Замість моралі на тему “Маму треба слухатися” почитайте разом на ніч казку. Наприклад, про братика Иванушку. Помнете, що з ним трапилося? Попив він водици з копитця й став козленочком, хоча й був назидательно попереджений: “Не пий, козленочком станеш”. Висновок напрошується сам собою: треба вміти слухатися. А історія про Червону шапочку? Теж їсти чому повчитися И запитала кроха зачастую дітям важко самостійно розібратися, що ж насправді добре, а що ні. Роблячи вчинки, вони намагаються зорієнтувати в дорослому житті, намацати границі дозволеного. “Що буде, якщо я скажу погане слово або без попиту знімання цукерок? А якщо покаджу мову й нагрублю бабусі?” - думає маля й починає діяти. Що робити? (4) объяснять, пояснювати й ще раз пояснювати. Запастися безмежним терпінням і не кричати, що лаятися некрасиво, або, відважуючи потиличник, викликувати, що битися недобре. Буду робити добре й не буду погано знаете, що саме головне у вихованні? Похвала! Як часто ми лаємо дітей за несказанне “Добрий ранок” і ніколи не хвалимо за коректне, увічливе поводження. Звичайно, у розумінні дорослих це в порядку речей, коли дитина поводиться так, “як треба”. За що ж отут хвалити? І все-таки: постарайтеся не пропустити момент, коли ваша дитина той^-те-нарешті-те зробив “добре”. Підтримаєте його, дайте зрозуміти, що ви помітили його старання й реакцію на ваші прохання. Найчастіше дітям просто хочеться, щоб на них звернули увагу, і вуж той^-те-вони-те давно розібралися, що зроби вони все верно, ніхто навіть слова не скаже, але почни вони робити всі навпаки - відразу привернуть загальну увагу, нехай навіть негативне Инапоследок. Продовжуйте вопитивать ваше чадо, навіть якщо бажаний результат не видний ні наступного дня, ні через тиждень. Не жалуйте витрачених сил і не опускайте рук. Етикет - це правила поведінки людини в суспільстві на все життя. Знання про те, як необхідно поводитися в тієї або іншій життєвій ситуації, допоможуть вашому маляті в майбутньому стати впевненою й затребуваною людиною. Уміння зорієнтуватися в складних ситуаціях знадобиться дитині в майбутньому, щоб зрозуміти себе й навколишніх, стати цікавим співрозмовником і навіть душею компанії, завести друзів і легко налагодити стосунки із учителями й батьками Автор: Олена Вос Прочитань: 1152 Поточний рейтинг: (4,64; голосів: 25) Стаття про вагітність і роди отримана: www.myJane.ru |
| « Пред. | След. » |
|---|